Неділя, 24.02.2019 | Вітаю Вас , шановний гість | Реєстрація | ВХІД

Турка-жемчужина Карпат ** Turka-the pearl of the Carpathians         В Турці

Статті про м.Турка та наш бойківський край

Головна » Статті » Історія Бойківщини

Турка- центр бойківського краю, чи довоєнна столиця іудеїв?
Доповнено 12.05.2010р за ініціативою автора

Саме таке питання виникає у кожного дослідника цієї верховинської перлини, де кожен другий мешканець Турки до війни був євреєм. Найбільше сприяв цьому граф Ян Калиновський, який ще у 1750 році намагався сповна задовольняти релігійні потреби, збудувавши за власні кошти Синагогу, потім школу,друкарню, виділяв ділянки під забудови та єврейське кладовище-кіркурт. Місце для кладовища було відведено на південному схилі однієї з гір не випадково, адже із сходом сонця всі усопші мали б воскреснути.

Населення інтенсивно збільшувалось. Частина з них брали польські прізвища, в період Австро-Угорської імперії- німецькі.


Колишня Синагога

Трагічної долі зазнали євреї в час гітлерівської окупації . У всіх приміщеннях Синагоги, обнесених колючим дротом, знаходився концентраційний табір. Звідси шлях полонених пролягав до місць страти— на кладовище кіркурт ( місцеве населення називало його —окопище), інших під конвоєм вели на околицю міста— поле Гриньове. Як правило, ніхто із жертв не мав можливості чинити опір. Їх заставляли самих викопувати собі ями, а потім фашисти проводили розстріли. Одні падали до них від куль, інших закопували живими. Після таких екзекуцій ще довгий час здригалась земля над невинно убієнними.

Місцеві жителі як могли рятували евреїв від страти. Сім’я Брандельштейн була евакуйована у Башкирію. По війні повернулась до Турки. Серед них Леонід Якубович (школярі спрощували його ім'я та по-батькові—Лем’я Кубович—А.Р.) мав звання відмінника народної освіти і працював директором середньої школи до 1957 року, дружина- Броніслава Ушарівна також вчителювала . Мали дочку Оксану 1942 р.н. і сина Кубуся приблизно 1946 р.н. В кінці п’ятидесятих років виїхали в Польщу, а звідти до Ізраїлю разом з усиновленою дочкою Лідою Вайс 1940 р.н., яку чудом врятувала від гітлерівців турківчанка Стефанія Тужанська, вихопивши її з рук матері, яку ,в числі інших, вели до страти і зуміла дитя сховати від ока катів, прикривши довгим фартухом.


Пам'ятник загиблим

Кузишин(Козуляк) Ганна Федорівна також у такий спосіб врятувала життя однорічній Зейферт Крістіні , батько і мати якої були розстріляні, а потім переховувала її до закінчення війни. Згодом залишений в живих брат батька Зейферт разом з Крістіною виїхав до Польщі. Не одну єврейську душу врятувала св..п. Рогач Ганна Іванівна, що жила в Турці під Ліктьом біля церкви з чоловіком і двома малолітніми хлопчаками. Покійна завжди нагадувала пастухам про святе місце на окопищі, де розстрілювали евреїв і просила не випасати там корів.

Серед тих хто рятував єврейських дітей були також Михайло Різак з присілку під Зарубанкою, Михайло Мельник та Теодор Яворський з Горшньої Турки та багато інших.

Колишнє еврейське поховання було заліснено ще на початку шестидесятих років минулого століття. Нині біля воріт кіркут вдячні нащадки спорудили пам’ятну могилу.

З одних історичних джерел довідуємось, що населення довоєнної Турки становило біля 14 тисяч мешканців, інші називають цифру понад 10 тис., але всі сходяться на тому, що кожен другий турківчанин був євреєм. Натомість нині в районі, як і в райцентрі жодного іудея, як кажуть, зі свічкою не знайдете. Напевно дається взнаки страхіття кровавої гітлерівської бойні та комуністичного режиму, який на пні, як мовиться, відсікав бажання займатись підприємницькою діяльністю, що було характерною рисою для єврейських поселенців.

Хочеться поділитись ще такими спогадами перших повоєнних років, котрі нагадав однокласник Любомир Кузишин, що зараз живе у Дрогобичі .Вікна нашого класу Турківської середньої школи виходили навпроти будівлі, де розміщувалась міліція або як тоді називали НКВД. Запам’ятався випадок, коли під огорожею цієї установи хтось з підлітків уздрів тіла вбитих. Потім пошепки рознеслось—бандерівці. Здається вперше тоді почув це слово. Доводилось бачити, як особи в штатському підводили до них різних осіб для впізнання. В такий спосіб енкаведисти хотіли дізнатись про родинні зв’язки з убієнними, щоб на місці розправитись і з ними… Як правило, такі слідчі експерименти закінчувались нічийним результатом бо кожен здогадувався до яких наслідків це може привести.

Або ось такий випадок. Через дитячі пустощі,учні направляли «зайчики» у вікна цієї «контори», не підозрюючи яку прикрість можуть завдати всій родині, аж до виселення в Сибір. Після одного з таких «диверсійних» вчинків зібрав нас четвертокласників уже названий Леонід Якубович. Випросивши з класу дівчат, вишикував під класною дошкою і почав допитувати з характерним єврейським картавим акцентом:

—Ти, ти, ти?—тицяючи пальцем кожному в обличчя.

Котрийсь з нас не втримався зі сміху ще й пукнув від реготу… Кінчилось «дізнання» схопленням за виворот винуватця і вигнання з класу, за яким полетіла і торба з книжками… Потім така «забавка» ледь не обійшлась виключенням зі школи…

Багато турківчан були відзначені еврейським Фондом «Пам’ять жертв фашизму України». Серед них Карасевич Галина, Комарницька Галина, Комарницький Михайло, Козуляк Теодор,Козуляк Анастасія, Козуляк Єва, Козуляк-Кузишин Ганна Федорівна та інші.

Доповнено 12.05.2010р за ініціативою автора :

Не злічити тих верховинців, котрі, ризикуючи власним життям, життям своїх дітей та цілої родини, як могли рятували евреїв. Більшість з них і не думали про різні відзнаки. Так само, до речі, виявляли милосердя і до полонених та поранених німецьких вояків.

Роздумуючи над цими та іншими фактами, не розумію, чому держава Ізраїль не визнає тепер Голодомор геноцидом українців, чому німецькі чиновники чинять наругу над українцем Іваном Дем’янюком за нібито співпрацю з фашистами в роки війни? Немало запитань і до нашої влади. Не раз і не два на паперах малювали плани розвитку верховинської території як туристичної Мекки. Але практичні кроки закінчуються лишень тим, що відповідні фірми реєструють у великих містах і вони не дбають про розвиток місцевої інфраструктури, в ліпшому разі все зводиться до намагань приватизації земельних ділянок. Це особливо простежується на прикладі Розлуча, розвиток якого неможливий без очисних споруд. Або таке: маючи найдовший кордон із державою Польща, Турківський район єдиний із шести прикордонних регіонів області не має жодного міжнародного пункту пропуску.

Не таємниця, що нині як у парламенті, так і в уряді України чимало осіб, що мають єврейське коріння, які могли би прискорити розв’язання цих проблем. Є надія, що нове керівництво облдержадміністрації врахує специфіку Турківщини, її доброзичливих та щирих мешканців і не на словах, а на ділі сповна використає рекреаційні і транскордонні можливості краю для полегшення життя і побуту його жителів. Добре було б, щоб і заможні евреї не скупились і вкладали капітал у розвій бойківського краю – знак пам’яті і поваги як до своїх предків, так і шани нинішнім поселенцям, які в біді подавали руку допомоги кожному, хто цього потребував.

Антон Рогач, член НСЖ України,

тел.(236)43-132), м.0963563959, електронна адреса:ant_@krovatka.su

Матеріал опубліковано за згодою автора.

ФОТО satturka


Схожі матеріали :

Категорія: Історія Бойківщини | Додав: Admin (12.05.2010) | Автор: Антон Рогач
Переглядів: 2504 | Коментарі: 27 | Рейтинг: 5.0/7
Всього коментарів: 271 2 »
0
27 satturka(П_Рурич)   (31.05.2010 21:43)
Така ж стаття була надрукована в нашій районній газеті, "Бойківщина" по-крайній мірі, під нашою назвою.

0
26 Антон   (18.05.2010 22:36)
пані Світлано! Електронною мовою скажу, що Ви мені починаєте імпонувати. Дякую за ваше враження від статті "Весна буяє- бойко..." Якщо когось ще памятаєте із запропонованого фото це добре. Пропоную наступну статтю :"Ренесанс копаного мяча на Бойківщині". Неодмінно знайдете знайоме прізвище, яке викличе у Вас приємні відчуття, поверне до спогадів. Зрештою про рідні босоногі пороги ми повинні памятати завжди.Наперед вдячний за увагу. З повагою і шаною.

0
25 Антон   (16.05.2010 00:02)
Антон. Пані Светлана! Напишіть своє враження про статтю " Весна буяє- бойко спокою не має..." Мені цікава Ваша обєктивна оцінка. Правда, матеріал готувався до першого квітня і тому має відповідне забарвлення. До зустрічі.

0
23 Антон   (10.05.2010 17:22)
пані Світлані! коментар від автора. Дякуємо, що долучились до діалогу. Не дорікайте бойкам. Добре , що не залишились байдужими бойківчани. Їх біль можна зрозуміти. Інша річ, що кожен це розуміє по своєму. Не ввійшов у статтю і мій рядок, що більшовики використовували мраморні плити з єврейських могил на памятники більшовицьким визволителям Турки. Потім це додав у коментарях, народ це зберіг у памяті. Зрештою, чого дорікати простим воїнам, які стали жертвою сталінського режиму. Їм як і тисячам фашистських жертв треба низька вклонятись. Те, що Ви маєте намір подати названу статтю для більшого розголосу за межі нашої держави мене не дуже тішить. Тішить, що її прочитали такі як ви. Ваша не байдужа реакця- найбільша оцінка. Добре.

0
24 umka   (14.05.2010 16:48)
pane anton veluke spasubi ,jksho bydyt ishe na sy temy dopovnennj ,abo tomy podibne pyblikyute byd-laskanaroduvshus i vurisshu v tyrsi mene nikolu ne interesyvala istorij evreiv m.tyrka,ale dolj 5-rokiv tomy mene zakunyla y mandru v poshykax robotu i jk bagato zinok iz tyrku maxnyla do izraily,de i ...zastrjla .tobto vuushla zamiz.ta pruizzayshu z cholovikom v tyrky ,nemay ponjttjpro uogo predkivzal,,nazal.shuro vdjchna byte vsi zdorovi

0
12 umka   (08.05.2010 10:24)
shanovni panu ta pani boukivchanu ,jk vam ne vstudno -pushete tyt grjz na evreiv vizmit lipshe tory prochutaute i vu diznaetes sho mu vsi vid evreiv,xibaisys -ieshya sun nyna ne vid evreiv?jksho e bazauchi pospilkyvatus na temy iydaiku j tyt vidpovim na vashi putannj.shuro vdjchna avtory statti.kozna krapluna informasiii pro evreiv mista tyrka yvazno perechutetsj i vidpravljetsj v jd vashem m.erysaluma z povagoy do avtora svitlana izrail.

1
10 ПІП   (01.05.2010 13:35)
Жидів у Турці вже давно нема. Хто ж винен в тому шо ми так догаздувалися?

0
9 богдан   (26.04.2010 19:01)
різниці між нащадком і тим що втратив найдорожче немає бо вони мають простих людей один за бидло а другий за нерозумних і то погань і то погань як казав колись розумний кінь бо і то треба тягнути іто (сани і віз). а наші земляки колись співчували не ворогу а конкретній людині і допомагали а це дуже велика різниця як кажуть унас в одесі.моєму батькові німецький фермер зламав ногу але ніхто не зважав на те але добре що не попав в сибір слава Богу.а ті всі сльози і шмарклі за жидами і фашистами з маскалями я не можу сприйняти всерйоз. майтеся в здоров"ї і не хворійте хворобами.з повагою...

0
8 Admin   (26.04.2010 11:10)
Звичайно,статистика ,приведена в статті,напевно,занадто категорична (я маю на увазі 50%).Але, якщо взяти до уваги те, що Турка в ті часи була значним торговим центром в регіоні, то євреїв тут ,напевно , було багато.Адже схильність до комерції та торгівлі притаманна саме цій нації.
Наведені факти про переховування євреїв говорять про велич духу бойківського народу , який в часи лихоліття рятував живі душі не зважаючи на те ,що вони єврейські , навіть при тому,що сам колись потерпав від них.
Чув про випадки,коли наші жалісливі бойкині підгодовували полонених німецьких солдат, котрі прийшли на нашу землю як окупанти.
Все це прояви людяності та величі бойківського народу,який може проявити жалість навіть до свого ворога.
Admin

0
19 umka   (08.05.2010 10:44)
chomy narod takuu nenavusnuu?bo golodnuu?a golodnuu faktiv i dostovirnoi informasii,pobilshe b takux stateu mozluvo i prozriyt takuu pan xmara,bogdan,sho vonu vudilu krim .....ganba takum psevdo boukam????????????xto vam panovu bouku dozvoluv obluvatu grjzzy evreuskuu narod?ta chum vu porjdni??yze zaraz nemae shunkiv evreuskux ta chomy bouku pjni valjytsj popid-tunnom?

1
20 Admin   (08.05.2010 12:34)
umka , Саме про відсутність ненависті та про людяність я писав у своєму коментарі. Ви ,мабуть,неуважно його читали. sad
А загалом про всю дискусію можу сказати ,що екстремізм в такому питанні ще нікому користі не приніс і слави не додав.

0
22 umka   (08.05.2010 17:21)
tak se ne ekstemizm to antusemizm.po vasomy jksho y mene cholovik evreu,to meni v ridnpersh niz shos verztu protu nashum boukam,treba znautu za,tobto ne rutus y ------,ashykatuy tyrky doroga zakruta? wacko

0
21 umka   (08.05.2010 17:13)
shanovnuu admin j chutala yvazno,prosto nashi lydu take verzyt,a miz inshum polovuna zinok iz nashogo mistechka tyrka zuvyt i prasyyt v izraili,ta chomys ti ze zudu(slovo te j mauze ne vzuvay)nadayt nam tyt zutlo,zarplaty xorosy,a ti so v tyrsiii?so im vudnise?ex vu malovirni......djkyy.probachte

0
7 Хмара   (26.04.2010 10:35)
Ого! Брак бойка і жидівки то був би бойківсько-еврейський гібрид. Щось подібне псидемократи запровадили на Україні. Чи не тому держава розвалюється? Чого вартий чорноволівський оприск , який виголошує, що Ющенко вбив його батька? А регіонал Сівкович-ов стверджує, що Ющенка отруїло ЦРУ. То яка різниця між ними обома?

0
18 umka   (08.05.2010 10:36)
xmara wacko jkuu typuu.............. wink tongue tu

0
6 богдан   (26.04.2010 06:41)
пане рогач то пишете про галкіна то про мойшів може краще про казана він наш або про англійців може ще повернуться? з повагою...

1-10 11-15
Ім'я *:
Email:
ВВ-коди       Завантаження зображень Зp

Правила спілкування на сайті
Всі смайли
Код *:
Якщо погано видно код безпеки , натисніть на нього. Він обновиться.